17 березня 2022 року на базі навчально-виробничої лабораторії виховної та психолого-педагогічної роботи відбулося заняття навчально-просвітницького семінару на тему «Інформаційна гігієна в умовах гібридної війни. Кризове консультування на базі лабораторії».
Цільові групи – куратори, заступники з виховної роботи, аспіранти, викладачі університету.
Функції модераторів виконували завідувачка навчально-виробничої лабораторії виховної та психолого-педагогічної роботи, кандидат психологічних наук, доцент Л.М. Романкова та керівник семінару, методистка вищої категорії, кандидат психологічних наук, доцент З.В. Юрченко. Захід проводився на онлайн-платформі google meеt.
Облік відвідування слухачами заходу та технічне забезпечення здійснював провідний фахівець навчально-виробничої лабораторії виховної та психолого-педагогічної роботи Петрошенко С.І.
До уваги слухачів пропонувались такі питання:
- Інформаційна гігієна в умовах гібридної війни.
Доповідає: завідувач кафедри політики у сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права , доктор юридичних наук, доцент Козич І.В.
- Анонсування новоствореної рубрики «Кризове консультування» на сайті навчально-виробничої лабораторії виховної та психолого-педагогічної роботи. Кризова психологічна консультація на тему: «Стресостійкість: значення та інструменти зміцнення».
Доповідають: керівник семінару, методистка вищої категорії, кандидат психологічних наук, доцент Юрченко З.В., завідувачка навчально-виробничої лабораторії виховної та психолого-педагогічної роботи, кандидат психологічних наук, доцент Романкова Л.М.
Ігор Козич констатував, що нині Україна – не лише об’єкт воєнної агресії але й мета та інформаційних диверсій та дезінформації.
Водночас інформаційний фронт, інформаційні хвилі правдивого контенту про театр воєнних дій, здобутки і втрати, про геноцид проти мирного населення забезпечують формування світової громадської думки. А відтак – відчутного тиску виборців на уряди своїх країн, особливо тих, які мляво реагують на ситуацію в Україні як реальну загрозу для світової безпеки і рівноваги.
Викладачі та студенти ННЮІ з перших днів агресії РФ беруть активну участь в інформаційній протидії дезінформації. Цьому сприяє також державна політика – закриття істотної частки джерел інформнепотрібу у соцмережах (Instagram і т.п.). Крім того студенти долучаються до збору через біженців інформації про військові злочини РФ.
Ігор Козич запропонував слухачам для використання поради на тему «Як належить поводити себе користувачам у соцмережах, як доносити інформацію щодо цього до студентів університету?» Отже, передусім належить роз’яснити положення законодавчих документів щодо заборони поширення постів (репостів), коментарів, фотосесій і т.п. щодо військових дій. За потреби викладачі кафедр ННЮІ готові долучитися до роз’яснювальної комунікації з кураторами.
Доповідач спрямував аудиторію на користування офіційними сайтами СБУ, МВС, оскільки до 75% повідомлень за неофіційними джерелами можуть бути фейковими. Адже метою ворога й посіяти паніку, посилити напругу і страх. Отже, менше дискусій, коментарів, перепостів у Фейсбуці. Також рекомендовано 2-х факторна авторизація з додатковим підтвердження у користуванні електронною поштою та банківськими картками. Так, це захистить від шахрайських загроз і схем.
Доповідач запропонував для поширення через лабораторію у структурних підрозділах університету відповідної докладної інструкції.
Зоя Юрченко, анонсуючи запровадження на сайті лабораторії нової рубрики «Кризове психологічне консультування» ознайомила слухачів з такими позиціями її доцільності:
- світовий досвід ефективності психологічної практики з кризового психологічного консультування;
- стрімке поширення у життєвих сценаріях українців феномену ненормативної кризи;
- зростання запиту населення на отримання психологічної підтримки;
- наявність у фахівців лабораторії досвіду довоєнної кризової психологічної практики за участі у низці міжнародних соціально-психологічних проектів.
Слухачів було ознайомлено із змістом доробку та темою кризового психологічного консультування «Стресостійкість: значення та інструменти зміцнення».
У завершальній частині заняття, до якого долучалися 42 слухача, доповідачі відповіли на питання присутніх.