Тривожність – доволі поширене явище, з яким періодично стикається кожен із нас, однак мало хто знає, що цей стан може передаватися як вірус від людини до людини.
Причин для тривоги у житті завжди достатньо. Іноді ми переймаємось через незначні обставин новини, часом – це більш вагомі події, які викликають стан в якому ми можемо перебувати тривалий час.
Тривожність супроводжується соматичними проявами. Наприклад, це може бути «ком» у горлі, брак повітря, серцебиття, підвищене потовиділення, утруднене дихання, тремтіння тощо. Також порушується сон, важко розслабитися і заснути і такий відпочинок не відновлює енергію людини.
Науково доведено, що стан тривоги може передаватися близькому оточенню особи у сім’ї. Рідні й близькі одночасно можуть переживати стан тривоги, стресу, занепокоєння, апатії, розчарування, депресії й безпорадності, мати розлади сну, втомлюваність і втрату апетиту.
Рівень сприйнятливості до тривоги залежить від лабільності (стійкості) вашої нервової системи, від стану здоров’я організму у цілому, від тривалості і сили стресодії.
Отже, від близької й значущої для нас людини тривожні стани можуть передаватися і нам через залучення у коло її тривожних переживань. Як можна собі зарадити? Особисто, коли є проблема, оперативно звернутися до досвідченого практикуючого психолога.
Існує доволі багато способів саморозслаблення, зокрема:
- будь-які види теплових процедур, особливо на долоні, нижні кінцівки. Можна приймати душ, ванну, зробити хоча б ванночку для ніг.
- відстороненню від тривожних переживань сприяють прогулянки на природі;
- обмеження перебування у соціальних мережах;
- заняття спортом;
- спілкування зі справжнім другом.
Якщо не допомагає – звертайтеся до невропатолога, психотерапевта, до психолога-консультанта, поєднуючи застосування рекомендованих лікарських препаратів із фізіотерапевтичними методиками та прийомами релаксації, розвантаження та зняття надмірної напруги нервової системи.