Іван Франко – поет, прозаїк, філософ, поліглот – геній, який далеко випередив той час, в якому він жив. Він приніс українцям дух, що скріплював націю у важкі для неї часи поневолення, допоміг їй встояти і продовжити боротьбу за звільнення. У своїх творах він показував вищий ступінь розквіту людської душі. Високохудожні твори і глибокі думки Івана Франка дуже актуальні на сьогодні.
- Господь ріжними дорогами тягне людей до добра. Одних страхом, других жадобою зиску, иньших особистою амбіцією, ще иньших подразненим самолюб’єм; лиш невелика часть робить добро з чистої, високої любови до добра. Божа річ цінити, яке добро вартнійше. Моя річ – допомагати по змозі, щоб сума добра між людьми все більшала та більшала.
- Лупайте сю скалу!
Нехай ні жар ні холод
Не спинить вас!…
- Радьте, розумні! Рятуйте,
могучії!
- Або смерть, або побіда!
Се наш оклик бойовий!
- Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
- Дух що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю.
- Хто зі злом не боресь, той людей не любить.
- Усе, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
- Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
- Земле моя, всеплодющая
мати,
Сили, що в твоїй живе
глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше
стояти,
Дай і мені!
- Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт звання освіченого народу.
- Хто твердить – люблю свій народ, а не виконує своїх обов’язків перед ним, – той твердить лож.
- Не все ще той святий,
хто богомільний.
- Блаженний муж, що серед
ґвалту й гуку
Стоїть як дуб посеред бур
і грому,
На згоду з підлістю не
простягає руку,
Волить зламатися, ніж
поклониться злому.
- Найстрашніша клятьба –
полюбити раба!
- Як много важить слово,
Одне сердечне, теплеє
слівце!
- Против рожна перти,
Проти хвиль плисти,
Сміло аж до смерти
Хрест важкий нести!
- Правда проти сили!
Боєм проти зла!
Між народ похилий
Вольності слова!
- Не ридать, а добувать
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.